Як і навіщо перетворювати батьківське «Ні»

Життя маленької дитини складається зі щоденних спокус привабливих поверхонь,
які благають розмалювати їх кольоровими фломастерами; високих місць і предметів меблів, які закликають їх виміряти; барвистих маленьких «штучок», які так і просяться до рота або носа, і десятків інших неймовірно цікавих скляних, рідких і гострих речей, які необхідно вивчити за допомогою закону гравітації, кінетики хімічних реакцій і застосування законів механіки. Існує тільки одна сила, здатна перемагати цю майже нездоланну спрагу пригод, уяви й відкриттів... Це слово «Ні»!

Кожна дитина знає, що сила слова «Ні» здатна зруйнувати найретельніше продумані плани. Навіть крихітні немовлята всього через кілька тижнів перебування в цьому світі знайомляться із силою слова «Ні», коли під час годування хапають пасмо маминого волосся або при зміні підгузків забруднюються в чомусь незвичайному й липкому. Це маленьке слово володіє потужністю за межею розуміння малюка, і коли він нарешті з'ясовує для себе, як правильно скласти свої маленькі губки, щоб вимовити «Ні!», новоявлені можливості здаються йому безмежними!

• Ти хочеш печива? «Ні!»... Узагалі-то, так, але це так чудово – сказати «Ні!», я сам можу контролювати, дадуть мені печиво чи ні!
• Ти хочеш, щоб тато взяв тебе на руки? «Ні!»… Узагалі-то, так, але я сам вирішу, буде хтось тримати мене на руках чи ні!
• Ти хочеш погратись на вулиці? «Ні!» Якщо чесно, хочу, але я ж можу сам вирішувати, куди піду, чи не так? Чудово!

Така влада й контроль, безумовно, здатні запаморочити голову маленькій людині! Адже зміни, що відбуваються з великими людьми в той момент, коли це слово використовується проти них, яскраво демонструють його неймовірне значення. Обличчя дорослих змінює свій вираз зі щасливого на серйозне або навіть зле, а іноді маленька людина може навіть примусити велику кричати. Яка неймовірна сила!

А потім, коли малюки починають поповнювати свій словниковий запас, вони можуть озвучувати прямі цитати наймогутніших істот, яких вони знають, – мами й тата: «Я сказав: «Ні!»», «Не смій казати мені «ні!» і «Ні означає «Ні»!».

Авторитет! Влада! Вплив! Можливість використовувати їх проти своїх батьків, спостерігати, як їхні обличчя змінюються... Звісно, це трохи страшно й засмучує маленьку людину... але хвиля величезного задоволення, що наростає від відчуття влади й контролю, примушує її відчути себе майже дорослою! А це те, чого діти хочуть найбільше, бути схожими на маму й тата – великих, сильних, розумних і могутніх людей.

То що ж повинні робити батьки тоді, коли чують слово «Ні» від своїх маленьких властолюбців? По-перше, зробіть глибокий вдих, а потім увімкніть свій дорослий мозок.

Якою силою насправді володіє це маленьке слово з двох букв? Тільки тією, якою ми його наділяємо! Що, якщо замість того, щоб дозволяти цим двом буквам діяти нам на нерви, ми просто вимкнемо наші нерви й зовсім не станемо реагувати на слово «Ні»? Тоді воно стане всього лише словом, просто ще одним словом, і ми зможемо привітати наших дорогоцінних малюків з додаванням його у свій словник, що формується.

• А якщо ми відступимо ще далі та із самого спочатку позбавимо слово «Ні» всіх його прав? І коли новонароджена дитина, розмахуючи своїми ручками, випадково схопить нас за волосся, то ми, просто сміючись, обережно приберемо їх і поцілуємо її крихітні пальчики?
• Коли наші безстрашні маленькі дослідники виявлять диво кухонних шаф, ми повісимо замки на дверцята, але залишимо відкритими одну або дві шухляди, повні сковорідок, каструль і пластикових контейнерів, щоб діти могли їх відкривати й вивчати вміст?
• Якщо наші маленькі художники захочуть залишити на стінах свою інтерпретацію робіт Мікеланджело, хіба ми не можемо просто запропонувати їм альтернативні «полотна» для малювання?
• А якщо вони захочуть піднятись на кухонну шафу, чи можемо ми просто взяти їх на руки та спрямувати на вулицю для підкорення вершин?

Справа в тому, що «Ні» це «Ні!», тільки тоді, коли ми, дорослі, робимо його таким. Але воно може стати простим «Ні», якщо ми станемо творчими й інтерактивними та припинимо використовувати це крихітне слово так, ніби воно має феноменальну космічну силу в маленькому життєвому просторі!