Із Вербною неділею усіх вітаю

                                            

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

 За тиждень до Великодня святкуємо Вербну неділю. За християнським вченням, у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалиму на ослі, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Це поклало початок звичаю святити гілки. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

                                                                                 
           Перед вербною неділею до церкви люди несуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Після повернення   з церкви людей, які цього дня її не відвідували, легенько б'ють свяченими гілками та примовляють:

" Це не я б'ю, а верба б'є. 
За тиждень — Великдень!"

"Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля."

           Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

          Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

          Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися,  ставлять під образами.

             Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:

"Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний, як вода!"

             Свячену вербу  не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.