Іван Франко-не тільки великий розум, але й величезний талант...Це приклад успіху!!!

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…

                                                                      Іван Франко
Наближається 150 літній ювілей одного з найславетніших і найяскравіших постатей Галичини. Всі ми задумуємося над приголомшуючим доробком й осягаємо творця. Свідомо розуміємо, що небагато можна назвати таких постатей в історії народу та в історії людства, рівних Іванові Франкові за різнобічністю таланту й наполегливістю, гідними титанів національного Відродження.

           Президент України Петро Порошенко 11 грудня 2015 р. підписав указ про вшанування пам’яті Івана Франка з нагоди 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті. У документі зазначається, що з метою вшанування пам’яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча, популяризації його літературної, публіцистичної, наукової спадщини, зважаючи на його вагомий внесок у становлення української нації, а також з нагоди відзначення у 2016 році двох пам’ятних дат президент доручив Кабінету Міністрів утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів, включити до його складу представників центральних та місцевих органів влади, Національної академії наук України, громадських об’єднань. Також Глава держави зобов’язав уряд розробити заходи, присвячених вшануванню пам’яті Івана Франка. Згідно з указом, Міністерство закордонних справ та Міністерство культури мають забезпечити проведення урочистостей в Украні і закордоном.

Справді феноменальна постать Івана Франка створює враження, що самі небеса подарували нам цього велетня духа. Поєднані в одному році ювілеї – це концептуальний празник празників в історії нашого народу. Серед велетнів Франко найбільший, серед творів шедеврів – його праці найбільш значущі в нашій історії. Він становить своєрідний храм в нашій науці. Його ґіґантичний дух підняв народ і став культурною віссю для української інтелегенції. Франко, так як Шевченко, став тим ядром, по якому можна пізнати тіло і осередя української нації.

На основі Франка пізнаємо себе і наш родовід. Пізнаємо матеріальну і духовну культуру та її переповідаємо світові, про її цивілізаційний розвиток. Доробок і творча скарбниця великого мислителя, письменника, вченого, перекладача, філософа, громадського діяча, відчутна немов вогонь, який він з дитячих років вдихнув у батьківській кузьні.

Франко писав: “Я син українського селянина, що викормився чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваюся до обов’язку панщиною цілого свого життя відробити ці шеляги, що їх видала селянська рука на те, щоб я міг знестися на висоту вселюдського ідеалу”. Щоденне життя гартувало його так, як гартував батько залізо у тверду ковальську сталь.

      Можна сказати, що Франко це унікальна сильна індивідуальність, як людина, як вчений і як політик, високо освічений, розумний і врівноважений в ділах, це прямо титан в нашій історії. Пригадаймо з яким патріотичним патосом прийняв Франко “Великі Роковини”, присвячені століттю появи “Енеїди” Ів. Котляревського. Він на весь голос ствердив, що “Україна ще не вмерла і не вмре!”. А щоб вона не вмерла, він підготував освічену кадру, яка з своїми наслідниками стоїть на сторожі за її життя.

        Його твори важко суцільно осмислити пересічній людині, охопити й вповністю розкрити її зміст. Творчість Франка за тематикою різноманітна. Він був феноменально здібним журналістом, поетом, публіцистом, редактором часописів і літературних журналів, автором оповідань, повістей, новель, казок, театральних творів, наукових статей, критичних аналіз та дав надзвичайно велику кількість перекладів визначних творів світового письменства. Його перу також належать твори політичної лірики: “Каменярі”, в яких Франко феноменально зображує під каменярами робітників на суспільному і національному полі, які з самопосвятою лупають тверду гранітну скелю. Тим образом поет прославляв ідеалістів, що прокладають шляхи до кращого майбутнього свому народові. Його творчий дух переповнений високою національною і загальнолюдською гідністю: “Товаришам із тюрми”, “Гімн” (Вічний революціонер), “Не пора, не пора…”, “Ужас на Русі” та ін. 
          Твори І. Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Був це унікальний феномен в нашій історії, якого доля дарує на століття. Передовсім творчість Франка величезна. різноманітна й багатогранна за тематикою. Він крім глибинно наукових трактатів, прозових творів, займався з ранніх років свого життя журналістикою. Редагуючи крім названих часописів, журнал “Світ”(1881), “Життя і Слово” (1894-97), “Літературно Науковий Вісник” та навіть заради хліба, редагував польськомовний часопис “Kurjer Lwowski”. Справедливо стверджують дослідники, що творчість Франка це те ядро людського життя, в якому зосереджується ціла енергетика науки і гуманізму для всіх поколінь і усіх верств населення. Франко дослідив важливі дані про лемків, які замістив у праці “Карпаторуська література XVII—XVIII віків”.
        Письменник був зацікавлений у тому, щоб зберегти і розвинути народні традиції лемків. Він закликав українських учителів Східної Галичини добровільно їхати на педагогічну роботу в гірські лемківські села. Діяльність Івана Франка мала величезний вплив на поширення прогресивних ідей на Лемківщині.

      А Франко це не тільки великий розум, але також величезний талант. В розмірах статті неможливо дати повний аналкіз об’ємистої творчості Франка, самі назви всіх творів написаних ним вимінити зайняло б багато місця. У цій багатогранній творчості найбільш вибагливий читач може знайти для себе улюблену і повчальну тему. Серед творчого розмаїття нашого ювіляра, мою увагу привернула знакомита стаття Франка, яку він написав про невеличке містечко Угнів, яке розташоване на Сокальщині. Небагато читачів знають це містечко, воно найменше з міст в Україні і в наш час в місті живе біля тисячу мешканців. 

      Небагато читачів знають, що Франко не лише цікавився також тим місточком, але його досліджував і написав про нього досконалу працю, в якій дослідив шевський промисл. Напевно цією статею корінні угнівці пишаються. Для мені ця стаття також близька серцю і являється дуже цінною. Угнів це місточко в якому пройшли мої дитячі роки в школі. Згодом доля так склалась, що живучу в далекій Канаді я на мить навіть не забував про Угнів, про своїх товариші і вчителів, про вулички в місті та про річку Солокію в якій ми купалися. Усього того не повернути, але пам’ять і стаття Франка залишається вічно живою. Вона становить частку моєї згадки про дитячі роки й частку згадки моїх односельчан з Вільки Вербицької, які живучи порич міста були тісними вузлами з ним пов’язані. Іван Франко написав статтю “Домашній промисел в Угнові”.

      Отже, у творчості Франка кожен може віднайти для себе зацікавлему тему, яка близька серцю. Така праця це привід для гордості не лише угнівчан, але й усіх жителів Львівщини! Признаю, коли я прочитав цю статтю, намене вона зробила неабияке враження. Бо не така це звична справа, щоб такій темі приділяв свою увагу такий велетень, яким був Іван Франко.
        Закінчу свою розповідь словами Франка, які ніколи не втрачають своєї цінності: “…ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів”. Насправді Франко був, є і назавжди залишається стратегічним генієм українського національно-культурного самоусвідомлення, людина, яка перейшла хресну дорогу, а наділена була Україні самими небесами. 

           Сьогодні ім’я Івана Франка носять Львівський університет, Дрогобицький педінститут, театр опери і балету у Львові і український драматичний театр у Києві. Діє меморальний музей у Львові та музей-садиба в Нагуєвичах. Його пам’ять з шаною зберігає весь народ України i діаспори. Наш ювілят – Іван Франко був сильною індивідуальністю як людина, як вчений високо освічений, мав відвагу формулювати непопулярні погляди, протиставитись усьому, що суперечило його світлому розумові і за те Йому шана!